В середовищі літератури жанру фентезі з'явилося багато захоплюючих та незвичних історій, які змушують замислитися про природу часу та наші взаємини з ним. Однією з таких історій є "Так програють війну часів" від талановитих авторів Амаль Ель-Мохтар та Макса Гледстоуна. Цей роман переносить читача в світ, де час – це не тільки вимір, а ще й полі бою для двох протиборчих сил.
У центрі розповіді – дві агентки, Червона і Блакитна, які належать до ворогуючих фракцій. Вони подорожують крізь час, намагаючись змінити хід історії та здобути перемогу у своїй війні. Проте, всупереч всьому, між ними виникає несподіване почуття поваги, а потім і кохання. Цей зв'язок ускладнює виконання їхніх завдань, адже викривляє не лише особисті цілі, а й хід самої війни.
Що робить "Так програють війну часів" Амаль Ель-Мохтар, Макс Гледстоун таким неповторним, так це його здатність одночасно бути складним і зрозумілим. Тема часу і його впливу на наше життя завжди була складною, але ця книга майстерно поєднує наукові теорії з емоційним підґрунтям, змушуючи задуматися про природу наших дій і взаємодій. І хоча час у цій історії – це поле битви, роману вдається показати, що найсильніший вплив ми можемо мати саме на той момент, в якому живемо зараз.